кришталевая сталь 
то є твоя воля
зачепив за живе 
птаха у душі

намалюй на вікні 
кольорову долю
де голубиш мене 
своєю любов’ю 

— sameTa

коли віддаєшся життю тотально
стражданням не залишається місця
скажете — це механізм уникання 
та відкрийте ж очі, скиньте завісу

буває болю так багато, що важко
навіть уявити наступну хвилину
буває аж до відчаю страшно
і здається далі вже не під силу

закритися, все важливе сховати
начебто це твоя душевна вада
засудити свої почуття до страти.
та життя змагатиметься за владу

зненацьке виринатиме серед ночі
спонукатиме тебе до дії, до слів
і ти зрозумієш як глянеш йому прямо в очі
що ти не існуєш без вихору почуттів

ти лиш імітуєш, граєш роль людини,
самотньо губишся в  намаганнях
чимось відрізнятися від тварини
віриш, що тобі не личать вагання

не личать сльози, бажання обіймів,
не личить слабкість, втома, зневіра.
тобі здається що треба бути сильним
та чи знаєш ти в чому справжня сила? 

та чи вмієш ти по справжньому відчувати 
не ховати себе будь-якого, щирого 
чи вмієш ти іншим себе довіряти
чи достатньо ти для того сміливий?
— a. z.

Well, who loves and leaves,
Who loves and leaves
May god punish him
May God punish him:
The rattle of the snake
And the beetle's step,
The howl of the wind,
Dust of the earth,
Dust of the earth.

    Огонь пожирает душу мою…
    Мне хочется сдохнуть, но я выживаю.
    Я на перекрестке смерти стою
    И лишь о ней во  мраке мечтаю

    И тени любимой нет за спиной,
    Не чувствую я ее сладость дыханья,
    И сердце покрылось древесной корой,
    Испарилось чувство желанья.

    Но жизнь бурлит во мне!
    Жаром вулканической лавы.